Церква Успіння
Пресвятої Богородиці та Живоносне джерело в селищі Святогорівка. З давніх давен
на місці теперішньої церкві була маленька дерев’яна церква. В цій церкві
переховувалися монахи зі Святогорської Лаври. В радянські часи після революції,
церква була спалена. В 40-50 роках жителі селища на тому місці збудували
хатинку, а потім церкву. У 1908 р. отримала статус «Успіння Пресвятої
Богородиці». Частина жителів села поставила питання про закриття місцевої
церкви. Але під цим проханням потрібно було зібрати підписи населення. За це
взялись комсомольці і довели справу до кінця. Церкву було закрито, там створили клуб. Восени 1949 року спалена більшовиками, а у 1950 р.
перенесена у пристосоване приміщення за адресою вулиця Шевченка, 49. На великі
свята діти недільної школи дарують
чудові виступи і вітають усіх присутніх зі святами. На території церкви завжди
панує душевна і тепла атмосфера. Тому гостям завжди раді.
Ще одним живописним
куточком селища є джерело.
Існує дві історії виникнення цього джерела.
Перша легенда така: з давніх
давен на цьому місці були луки і протікала річка Бик. На цих луках пастухи
випасали худобу. Одного разу вони
помітили з неба зарево і образ Божої Матері, яка однією ніжкою ступила туди де
зараз б`є ключ. Раніше його там не було.
Люди користувалися цією водою і помітили, що після цього стали почувати
себе здоровіше.
Друга легенда розповідає: в
Святогорівці відбулося диво, над церквою стояв вогняний стовп, люди подумали,
що горить храм. В цей час тільки розпочав служіння Отець Анатолій і Матушка
Алла. Вони прибігли рятувати Храм, але виявилося, що це не так. Прийдешні на
службу побачили від церкви в сторону Джерела сяючу доріжку і по ній йшла Божа
Матір. І замислився Отець Анатолій про те, що цей знак з вище і вирішив
відтворити це Живоносне Джерело.
З часом Отець Анатолій з
прихожанами вирішили поставити там купель і зараз воно називається "Живоносне джерело". В 100
метрах від нього зробили зруб і відкрили
ще одне джерело, яке зараз має назву "Джерело цілителя Пантелемона", і за
легендою кажуть, що він допомагає людям котрі страждають поганим зором та
хворобою ніг.