Українське село – територія щирості і щедрості, колиска
української пісні і українських традицій. Саме тут – справжні почуття, емоції,
вчинки, бо все на виду, і про кожного знають, який він господар і яка людина.
Для мешканців села, занурених у повсякденні господарські турботи, місцем
відпочинку, зустрічей, святкувань завжди був сільський клуб.
21 жовтня Шевченківський
сільський клуб відзначив 50 річчя. Багато це, чи мало з’ясовували всі присутні.
Людина в 50 років може підвести певні підсумки свого життя. А для закладу
культури це значна дата?
Ювілей – це завжди підведення підсумків ,щоб озирнувшись
назад, крізь призму часу згадати минуле,
від якого на серці стає тепліше та світліше. І, звичайно, ми згадуємо як все
починалося.
Для покращення
культурного життя на селі у ті далекі шістдесяті роки було вирішено збудувати у
селі невеличку, затишну будівлю. І як завжди першими на допомогу приходили
місцеві жителі, це Бабак Любов Антонівна
та Просвірніна Валентина Василівна,
які були безпосередньо причетні до будівельних робіт.
Нова будівля на селі стала справжнім осередком культури .
Від самого початку це був кінотеатр
«Супутник». У ті далекі роки, хто не любив переглянути фільм на великому
екрані, особливо коли це індійський фільм. Прибіжиш з роботи до дому швиденько
все переробиш і на вечірній сеанс, а ті хто працював у колгоспі, ті й додому не
забігали а відразу у кіно. Велика робота
по забезпеченню кіносеансу на селі полягала на кіномеханіків. Це Пихтя
Борис Антонович і Фатєєв Анатолій
Гаврилович та їх надійні помічниці, котрі обелечували глядачів Плясовиця Галина Олександрівна та Місько Наталя Олексіївна.
Згодом було прийнято рішення кінотеатр реорганізувати у сільський клуб. Де
повинна була з’явитися посада завідуючого. Зараз всіх вже
й не згадаєш, але ми добре пам’ятаємо Решетову Любов Василівну та Чачуну Галину Володимирівну, які багато
років свого життя відслужили на культурній ниві.
Осередком
культурного життя на селі, центром живого спілкування жителів села як і
нині так і в ті роки була бібліотека
. Бібліотекарі
Шевченко Валентина Іванівна та Дорошкевич Тетяна Віталіївна, за часів
своєї роботи залучили багато жителів села. Потяглися до
бібліотеки діти , йшли дорослі. Вони
вміли вдало підібрати книгу, дати гарну пораду, вчили дітей користуватися книгою. Всі жителі села мали з чого
почерпнути для себе багато цінної інформації. В бібліотеці проводились
літературні вечори, різні масові заходи. При бібліотеці функціонували гуртки. Робота бібліотеки була спрямована на популяризацію книги
серед працівників сільського господарства. На тваринницькій фермі в селі було
створено пункт видачі літератури. Тісна співпраця
завжди пов'язувала бібліотекарів з сільським клубом.
А чи знаєте ви скільки часу та сил треба витратити на те
щоб тримати будівлю затишною та охайною.
І не важливо, чи то на вулиці зима, чи то літо. Небайдужими і турботливими
були техпрацівниці Котова Ольга Яківна
та Киричок Валентина Миколаївна.
Сьогодні працюючий сільський клуб – це свідчення того, що
село живе.
Ось уже 16 років поспіль завідуючою клубом працює Сметаніна Аліна Миколаївна, яка творить світ краси примножуючи духовну
скарбницю попередніх поколінь, зводячи високо в піднебесся сонцесяйний храм
української національної культури. Зараз
у сільському клубі працюють: клуб любителів тенісу, дитячий та дорослий клуби
вишивальниць, гурток образотворчого мистецтва, співочий дует «Черешенька».
Аліна Миколаївна згуртувала небайдужих до пісні людей у
колектив «Вечірні зорі». Перший виступ колективу та виставку робіт вишивальниць
було проведено на свято села . Відтоді так і повелося, що концерти «Вечірніх
Зорь» проводились з виставками народних майстринь, а виставки – супроводжуються
концертами. Своїми яскравими виступами учасниці колективу постійно прикрашають
собою місцеві та районні свята.
Для села клуб – це його душа. Тут вперше виходили на
сцену місцеві артисти, тут народжувалися сільські співочі колективи. Сьогодні
ми із-задоволенням милуємося відремонтованим приміщенням, яке ніби народилося вдруге: протягом 2017 року в
сільському клубі поповнено матеріальну базу, придбано костюми, меблі,
апаратуру. Чудова новенька сцена, на якій вистачає місця для співу і танців.
Тож 50 років – досвід, успіх, гордість і радість за досягнене.
Першим вітає
земляків настоятель Благовіщенського
храму с.Світле отець Євгеній.
Привітати гостей та господарів з святом творчості та
таланту завітала голова районної ради Тамара Миколаївна Бєлянкіна. Зі щирістю та теплотою подякувала усім, хто робить
власний внесок у розвиток культури в селі та побажала постійного прагнення
приносити людям радість, хорошого настрою, пропагувати найсвятіше, що є в
народу – його традиції.
З вітальними
словами до всіх присутніх звернулася також головний спеціаліст відділу культури
і туризму райдержадміністрації Маргарита Тарадайко, яка високо оцінила
творчість місцевих майстринь та колективу
народної пісні «Вечірні зорі», побажала успіхів, натхнення, молодості в душах,
оптимізму всім учасникам художньої самодіяльності, вручивши Аліні Миколаївні
подяку від голови райдержадміністрації за високий професіоналізм, вагомий
особистий внесок у збереження національної культури і розвиток аматорського
мистецтва.
Привітала шевченківців
і Ольга Миколаївна Катрич, колишня очільниця відділу культури і туризму, яка
тривалий час тісно співпрацювала з культпрацівниками села.
У ювілейний
день народження слова вітань, вдячності та пошани пролунали і від Світлівського
сільського голови Валентина Валентиновича Колосова та голови громадської
організації «Радість» Тетяни Віталіївни Дорошкевич. Не обійшлося і без приємних
сюрпризів. Сільський голова
вручив Аліні Миколаївні подарунки – електрочайник та набір посуду для чаювання.
Розповідаючи
про свої досягнення господарі свята не забули висловити безліч щирих і добрих
слів на адресу меценатів, небайдужих людей
які постійно підтримують культуру району. Бо з нагоди 50-ти річного
ювілею від ПрАТ «Глини Донбасу» (керівник
І.В.Ткач) і ГО «Добре Поле» (голова Л.О.Марченко) завідуючій Шевченківським
сільським клубом Аліні Сметаніній вручено подарунковий сертифікат на суму 5000
грн.
Теперішній 2017 рік для Аліни Миколаївни видався багатим на ювілеї. Майже все її життя пов’язане з творчістю. І
ось в цьому ж році виповнилося 30 років, як її творча діяльність
тісно перепліталася почуттям дружби з художнім керівником Світлівського будинку
народної творчості Дорошкевичем Едуардом Вікторовичем та народним фольклорним
ансамблем «Світанок». Їх творчий ентузіазм, спільна праця багатогранна, скільки
недоспаних ночей, скільки творчих розробок, скільки вивчених творів. Весь цей період творчої діяльності Аліни Миколаївни та Едуарда
Вікторовича пов'язаний із професійним
ростом колективу «Світанок».
Впродовж
всього святкового заходу зі сцени затишного сільського клубу звучали пісні у
виконанні Дар’ї Апухтіної, Сергія Британа, вокального ансамблю «Джерело»,
ансамблю народної пісні «Вечірні зорі» і народного фольклорного колективу «Світанок».
Час пролетів
швидко. Святковий концерт закінчився, а глядачі із вдячністю аплодували та
вигукували «Мо-лод-ці!»
