Туристично-привабливі місця Добропільщини ( Лелека в селі Добропіллі)

Майже 30 років тому (1989 рік) в с. Добропіллі було відкрито природоохоронний комплекс «Біля Лелеки» завдяки семінару по благоустрою. Згодом там було відкрито пам’ятник воїнам-афганцям і пам’ятний знак жертвам голодоморів в Україні. В 1998 році було збудовано церкву-копличку, де кожен мав змогу поставити свічку. З часом перетягли пушку з Рози-Люксембург та посадили ялинки. 

Це місце стало популярним серед молодих сімейних пар. Кожної суботи молодята району відвідують комплекс і стало традицією молодому подружжю прив’язувати кольорові стрічки на птаха, з надією, що лелека принесе їм немовля. Якщо дивитись на відстані, то «Аіст» стоїть такий яскравий і увінчаний різнокольоровими стрічками, що не може на радувати око проїзджавших повз людей.

А кожен бажаючий має змогу кинути монетку на щастя до колодязя, біля якого стоїть лелека.

Туристично-привабливі місця Добропільщини (Церква Успіння Пресвятої Богородиці та Живоносне Джерело)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці та Живоносне джерело в селищі Святогорівка. З давніх давен на місці теперішньої церкві була маленька дерев’яна церква. В цій церкві переховувалися монахи зі Святогорської Лаври. В радянські часи після революції, церква була спалена. В 40-50 роках жителі селища на тому місці збудували хатинку, а потім церкву. У 1908 р. отримала статус «Успіння Пресвятої Богородиці». Частина жителів села поставила питання про закриття місцевої церкви. Але під цим проханням потрібно було зібрати підписи населення. За це взялись комсомольці і довели справу до кінця. Церкву було закрито, там створили клуб. Восени 1949 року спалена більшовиками, а у 1950 р. перенесена у пристосоване приміщення за адресою вулиця Шевченка, 49. На великі свята діти  недільної школи дарують чудові виступи і вітають усіх присутніх зі святами. На території церкви завжди панує душевна і тепла атмосфера. Тому гостям завжди раді.

Ще одним живописним куточком селища є джерело.

 Існує дві історії виникнення цього джерела.

Перша легенда така: з давніх давен на цьому місці були луки і протікала річка Бик. На цих луках пастухи випасали худобу.  Одного разу вони помітили з неба зарево і образ Божої Матері, яка однією ніжкою ступила туди де зараз б`є ключ. Раніше його там не було.  Люди користувалися цією водою і помітили, що після цього стали почувати себе здоровіше.

Друга легенда розповідає: в Святогорівці відбулося диво, над церквою стояв вогняний стовп, люди подумали, що горить храм. В цей час тільки розпочав служіння Отець Анатолій і Матушка Алла. Вони прибігли рятувати Храм, але виявилося, що це не так. Прийдешні на службу побачили від церкви в сторону Джерела сяючу доріжку і по ній йшла Божа Матір. І замислився Отець Анатолій про те, що цей знак з вище і вирішив відтворити це Живоносне Джерело.

З часом Отець Анатолій з прихожанами вирішили поставити там купель і зараз  воно називається "Живоносне джерело". В 100 метрах від нього зробили зруб  і відкрили ще одне джерело, яке зараз має назву "Джерело цілителя Пантелемона", і за легендою кажуть, що він допомагає людям котрі страждають поганим зором та хворобою ніг. 

Туристично-привабливі місця Добропільщини (Центр ляльки – мотанки)

  

Про українські рушники та вишиванки знають повсюди і в Україні і далеко за її межами, а от про ляльку – мотанку  інколи не знають нічого. Прекрасно що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися.

Лялька – мотанка  – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.

Здавен у кожній родині лялька – мотанка  виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері – прародительниці  та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти.

Лялька – мотанка  дарує нам потужний заряд позитивної енергії, повертає в дитинство – найщасливішу пору життя. Дуже добре, що сьогодні ми маємо чіткий духовний орієнтир праведності, чистоти  в ім’я добра.

         Про захоплення лялькою – мотанкою знають не лише в Добропільському районі, а і за його межами. В селі Криворіжжі Добропільського району з 2011 року існує центр ляльки – мотанки, створений місцевою майстринею, бібліотекарем Криворізької сільської бібліотеки  Марією Миколаївною Гайдук.

         На спільному заході в Криворізькій загальноосвітній школі вона познайомилась з технологією виготовлення, і в душі відгукнулась радість – моє. Центр ляльки – мотанки знаходиться на базі Криворізької ЗОШ. Кількість виробів ляльок вже сягнула за 2000. Майстриня завжди привітно зустрічає гостей і з задоволенням проводить майстер-класи по виготовленню ляльки – мотанки. 

Найщасливіша доля моя!

Чикар Світлана Василівна народилася у 1948 році в селі Добропіллі Добропільського району Донецької області. У 1973 році закінчила Київський державний інститут культури ім. А. Корнійчука, за фахом бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації.

Почала свою трудову ниву в 1967 році бібліотекарем, а потім інструктором Добропільського районного Комітету партії. З 1984 по 2003 роки працювала начальником відділу культури Добропільської райдержадміністрації. За час перебування на посаді зробила значний внесок у розвиток і процвітання культури району. Покращила матеріальну базу закладів культури, були придбані костюми для колективів закладів культури. Вокальним колективам самодіяльної творчості «Візит», «Зорянка» Добропільського СБК, «Мрія» Святогорівського МБК, «Світанок» Світлівського БНТ було присвоєно звання «народний». При відділі культури для більш ефективної та творчої роботи створили районний культурно-методичний центр.

З липня 2003 року очолила колектив Добропілської районної централізованої бібліотечної системи. Відразу зарекомендувала себе здібним, наполегливим, відповідальним працівником, завдяки чому досягла істотних успіхів у роботі.

Світлана Василівна на районному рівні наполегливо і цілеспрямовано розширює та удосконалює функції усієї мережі бібліотек району, формує колектив кваліфікованих працівників-однодумців. Під її керівництвом бібліотеки ЦБС постійно приймають активну участь в обласних, районних конкурсах, оглядах.

За понад 50 років творчої роботи її професіоналізм, досвід, творчий підхід до справи відзначилися Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в галузі культури», Подякою Кабінету Міністрів України, почесними грамотами Донецької облдержадміністрації, управління культури і туризму облдержадміністрації, Добропільської райдержадміністрації, Подяками Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н.К. Крупської.

Колеги цінують і дякують Світлані Василівні за увагу до людей, за те що завжди можуть сподіватися на підтримку та пораду спеціаліста.